регістр

регістр
ч.
1) род. -у, спец. Список, перелік чого-небудь; книга для записування, обліку чогось.
2) род. -у, муз. Частина звукоряду, що займає певне положення по висоті звучання і має однаковий тембр.
3) Висота звучання голосу співака (співачки). Високий регістр. Низький регістр.
4) род. -у, муз. У язичкових і духових інструментах (клавесин, фісгармонія, акордеон, орган) – набір язичків або труб різної настроєності одного тембру.
5) род. -а, спец. Розподільник, регулятор у деяких машинах і приладах. || Ряд клавіш у клавішних літерних або лічильно-аналітичних машинах.
6) род. -у. Особливий орган, який здійснює функції нагляду в спеціальній галузі управління. || Орган державного нагляду за якістю морських і річкових суден, що будуються, та за безпекою їх плавання.
7) род. -а, спец. Елемент комп'ютера для проміжного зберігання інформації (команд, даних і т. ін.).
••

Ба́зовий регі́стр — регістр, в якому зберігається базова адреса.

І́ндексний регі́стр — регістр, вміст якого під час виконання команди додається до вказаної в ній адреси.

Регі́стр кома́нд — регістр процесора, який містить виконувану в даний момент команду.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "регістр" в других словарях:

  • регістр — 1 іменник чоловічого роду пристрій регістр 2 іменник чоловічого роду список, перелік; ділянка звукового діапазону …   Орфографічний словник української мови

  • регістровий — а, е, спец. Прикм. до регістр …   Український тлумачний словник

  • регістер — Регістер: тут: реєстр [48] …   Толковый украинский словарь

  • Істрія — іменник жіночого роду півострів; регіон у Хорватії …   Орфографічний словник української мови

  • вирівнювання — я, с. 1) Дія за знач. вирівнювати. •• Вирі/внювання потенціа/лу тех. метод зниження напруги дотику та напруги кроку між точками електричного кола. 2) У системах обробки інформації: а) зміщення символів у регістрі таким чином, щоб крайній символ… …   Український тлумачний словник

  • фістула — I ф істула и, ж. 1) мед. Канал, що сполучає глибоку виразку в тканинах або органах тіла з поверхнею шкіри; виразка з таким каналом; нориця (у 2 знач.). || Штучно зроблений протік з якого небудь внутрішнього органа; трубка, що вживається для… …   Український тлумачний словник

  • мікст — а, ч. 1) муз.Змішаний регістр співочого голосу, перехідний між грудним і головним регістрами. 2) у знач. невідм. прикм. Змішаний. •• По/їзд мі/кст поїзд із вагонів різного призначення. 3) спорт. Виступ у мішаній парі (чоловік і жінка). 4) Особи з …   Український тлумачний словник

  • вказівник — (указівни/к), а/, ч. 1) У вимірювальній техніці – частина чи елемент показувального пристрою у вигляді стрілки, променя, які відносно позначок шкали визначають показання приладу. 2) Посилання, адреса зв язку. 3) У системах обробки інформації –… …   Український тлумачний словник

  • акумулятор — а, ч. 1) Прилад для накопичення електричної енергії з метою дальшого її використання. •• Батаре/я акумуля/торів те саме, що акумуля/торна батаре/я. 2) гідр. Апарат для нагромадження енергії води в гідравлічних установках. 3) Прилад, пристрій для… …   Український тлумачний словник

  • база — и, ж. 1) архіт. Нижня розширена частина колони або стовпа. 2) тільки одн., перен. Основа, ґрунт, на яких виникає або розвивається те чи інше явище; сукупність умов, необхідних для існування чого небудь. || Сукупність матеріальних ресурсів,… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»